укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44194, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.12.25
Роздрукувати твір

Михайло Деркач

Баллада о бараке

Баллада о бараке
                                             Ефиму Звягильскому
                                                    Герою Украины

Мы  подрулили к ветхому бараку.
Как водится, с парадной  стороны…
-Он крайний. И давно снести пора бы
позорное пристанище  страны.

Звягильский зол: достали хозактивы,
сказалась ночь на шахте, что без сна… .
И он, конечно, бросил не со зла
на счет страны и грустной перспективы.

По сути он был прав. Конечно, прав был!-
видок барака – больше, чем угрюм… .
Хотелось исключения из правил,
что будоражит память, сердце, ум.

Хотелось в невозможное поверить,
хотелось, чтобы все, как у людей… .
И встретил нас за старой дряхлой дверью
двухцветный мир из горько-сладких дней… .

Как божьи одуванчики, старушки –
рядком, на старых лавках вдоль стены.
И пирамиды – пестрые подушки –
на всех кроватях. – Признак старины.

Все одногодки.  Или однолетки.
Все далеки от кривды и греха… .
А в центре – на потертой табуретке
старик в сердцах растягивал меха.

И песня расползалась, словно тесто
пыталось из кастрюли уползти.
О том, как кто-то обещал невесту
в глухую ночь на дрогах увезти.

Свеча давно покорно догорела,
оплавив воском лопнувший стакан.
И был баян похож на батарею,
что согревала души старикам.


Пустые стены. Ни одной картинки.
И взгляды отрешенны и черны.
Казалось, мы попали на поминки
последнего пристанища страны.

Труднее не  бывает разговора,
когда в ответ – такая тишина,
как после рокового приговора,
и жизнь давно на смерть обречена.

Где взять слова для теплого участья?
Но старики все поняли без слов,
что не барак – их родину, их счастье,
их горе, их любовь сдают на слом.

И замелькали, словно кинолента,
святая память – все богатство их… .
Вот озорно смеются Петька с Ленкой,-
какой ни есть, а все-таки жених!

Вот тетя Клава – добрая колдунья-
пророчица всегда везучих дел… .
Когда ее хозяин лег на дуло,
то Колька – самый младший – поседел.

На кирпичах отметины, как раны,
и много значит самый малый знак… .
В гробу вернулся Петька из Афгана,
а Ленку не сумел спасти барак.

Федот хоть пьет, но чтит святую дату-
он воевал во имя того дня…
Саур-Могила выдала солдату
медаль, баян, два личных костыля.

И знают все, о чем баян тоскует:
здесь живы всех ушедших голоса…
Федот-шутник: «А я по поцелуям
всех помню. Молодым бывал и сам…»

Смотрю я на морщинистые лица,
на худенькие руки стариков…
И хочется им низко поклониться,
как будто с каждым я сто лет знаком.

Я с ними понял: нет бараков крайних.
Перед людьми и Богом все равны.

…Сегодня я открыл большую тайну
двухцветного пристанища страны.







2006
© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні