Дощ який постукав у вікно запусти тихенько до кімнати увімкни старий магнітофон щоб танго з дощем затанцювати крапля уперед і дві назад крізь туману димчасті лаштунки по обличчю м’яко струменять чи то сльози чи то поцілунки де ти був? де завтра будеш ти? чом ти чом ти чом ти не приходив? і жовтіють осені листи і тамує протяг зимний подих але ще тепло в кімнаті є і свічок є тріпотливий вогник і хоч кожен думає своє та міцніє рук ласкавий дотик але знову уходе дощ у світ не спинити дощ не вгамувати залишається дивитись йому вслід і чекати і чека... чека... Ти?!..
|