Опубліковано: 2010.01.29
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Баллада о вреде поэзии



В кровь, калиново, рдели звезды,
Истекая в свечные гроздья;
В небе праздновал бог разлуки
Свой последний лесной пожар.
Сосны сонно качали Ворзель,
Как Дитя свое – Богородица…
Скиф учился стрелять из лука
По натянутым рубежам.
И какой-то пророк все выше
Воздевал одинокий посох;
Сквозь оглоданный голый шелест
Пробивался голодный свет…
Чтоб Христу в этом мире выжить,
Нужен очень хороший спонсор,
Померанчевый бант на шее
И, желательно, пистолет.
В общей истине ненасилья
Два поэты были едины
И меняли свои обиды
На анапесты и кресты;
Журавлиная эскадрилья
Уплывала на черной льдине
В поднебесную Антарктиду,
Чтоб выращивать там цветы…
Среди буйной тоски метафор,
Среди жаркой священной блажи,
Они жгли себя друг о друга,
Как трофеи в огне войны!
…И висел тот портрет у шкафа:
Кротко кроеной, сладко слаженной
Добродушной пышной супруги –

Совершенно безразличной к поэзии.
                                                       11 января 2010 г.

2010
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23981/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG