Опубліковано: 2010.01.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Шендрік

***

* * *

Никчёмна жизнь, и Бог мне в том судья,
Что я в быту не замечаю быта,
Что не толкаюсь в стаде у корыта,
И в том, что я – ещё немножко я.

Не чту прерогативы бытия
И прочие не чту прерогативы.
Не верю в то, что набрано курсивом,
Курсив не мой, разрядка не моя.

А жизнь мотает нудные круги
Ослепшею горняцкою конягой –
Бесцветней сны, глупее передряги,
Пресней друзья, бездарнее враги.

Но в бездне одинок Альдебаран,
И я бессилен не ходить по краю.
Мне – тридцать пять, и я ещё мечтаю
У ног своих увидеть океан.

Вот только б скрыть, лукаво взбеленясь,
Отчаянье попыток опереться,
Пока не смолкло, не скатилось сердце
Горячей каплей в уличную грязь.

2007
© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23966/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG