Опубліковано: 2010.01.25
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Красноярова

МОЕМУ ПОТЕРЯННОМУ ПОКОЛЕНИЮ

Веку, что меня стреножил,
Отнял все и разлюбил,
Отомстить по-осьминожьи –
Наплескать в глаза чернил.

Не отмоется, не сможет
Оттереться дочиста.
Скольких он еще тревожил
Тайной чистого листа?

Скольких выродил и бросил
Песню мыкать – горе петь?
В преждевременную проседь…
В преждевременную смерть…

Век, надевший панагию
Равнодушного отца –
Аллигатор, аллергия
на поэта и творца.

2010
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23897/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG