Опубліковано: 2010.01.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Терентьева

Алый парус.

Чужие корабли приходят в гавань,
На борт берут приятелей моих.
Не разглядеть из-за закрытых ставень
Манящий алый парус среди них.

Я не гляжу в окно, я ждать устала.
На мой вопрос банальный, где ответ?
Ну, почему мне нужен парус алый?
Ну, чем, скажите, хуже белый цвет?

Я жду давно, но жизнь, увы, не сказка.
Когда придёт фрегат в мою страну,
Я раздобуду где-то алой краски,
И в эту краску парус окуну.

И мы отчалим на рассвете рано,
И все, кто был, придут нас проводить.
И, может быть, с красавцем-капитаном
Моря земные будем бороздить.

Кто знает, сколько так мы будем плавать.
Корабль мой не повернёт назад,
Я не узнаю, что однажды в гавань
Причалил с алым парусом фрегат...

2010
Феодосия, Крым
© Марина Терентьева
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23699/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG