Опубліковано: 2009.12.30
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Товарищи

Поэзия, знамо, – дело хрустально-железной ковки.
Все, что мне надо: рубаха алая, нательный крест, вериги да лапти.
Заберите меня, товарищи, Есенин и Маяковский!
Подальше от приторной патоки розовых женских платьев.

Не заводить мне, кумушки, ни амбаров, ни огородов,
Ни  хороводов, ни  прОводов: проводАми, видать, жива еще…
И снова бреду по городу-небосводу, не зная брода:
Подвернется окошко – спрыгну… Заберите меня, товарищи!

В этом вечном боренье добра и зла никогда не бывает первых…
А я  – не свидетель и не наставник. Не выстрел – и не осечка.
И только архангелы-гитаристы щиплют за струны нервов
Да по вздувшимся венам хлещет из крана кровка Днепровской речки.

Киев, храни поэзию! В черной земле Подольской,
Присыпанной белобровым, ни к чему не пригодным снегом…
Подержите меня, товарищи, на этой земле подольше:
Я спою  и вернусь обратно – на братское ваше небо.
                                                                      20 ноября 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23606/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG