Опубліковано: 2006.12.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Стебелєв

АЛМАЗ

И лишь когда случайный луч,
И не дневной, а предзакатный,
В себя вобравший весь сургуч
Естественно и невозвратно,
Падет на крошечный кристалл,
Что нам стекляшкою казался,
Бутылочным стеклом играл
И сам собою любовался –
Затмение произойдет
Или знамение – не знаю!
Сверкнет, зайдется, полыхнет,
Очертит линию по краю
И вглубь кристалла потечет,
На грани кубик разрезая,
Сургучный предзакатный мед,
Вся геометрия земная.
И вот уже тепло, как днем,
И вот уже невыносимо,
Над опрометчивым огнем
В рожок скрутилась волосинка.
Как будто радуга встает,
Иль это отсветы пожарищ...
Сургучный липкий сладкий лед
Ласкает взор и в сердце жалит.
От зависти ли, от любви
Тускнее стал хрусталик глаза,
А он до утренней зари
Был и останется алмазом.

1996
Tchissumbi
© Андрій Стебелєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2353/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG