укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.12.21
Роздрукувати твір

Олена Коробкіна

Всадник

Немые каменные бабы
Во все глаза глядят,
А степь вокруг,
Как поле брани,
В холмах бойцы лежат.

К степным курганам - мимоходом -
И мимо сонных баб
Спускались тени,
Двоедушьем воссели на холме,
Их теневые силуэты скользили по траве.
Мертвела степь, белели бабы,
И в дикости степной
Уже мерещиться стал некто,
Не третий, но иной.

По холмогорью, где в курганах
Дух братства угашен,
Покойной поступью шел некто,
Чей дух был воскрешен.

Был вызван дух, когда спускались
Единые, но две, в седой ковыльности купаясь,
Не путаясь в траве.
Они, как будто, ожидали,
Они слагали быль,
Чтоб летописцы-истуканы немыми зрителями драмы
Глазами-бельмами глядели, не подымалась пыль...
Как видно, третий, призрак белый,
На призрачном коне,
Покойном иноходце, тело
Не предавал земле.

Он немо -
К немоговорящим -
И сквозь молчащих баб
Под небом сумеречным, мрачным,
Единственный, кто брат,
Пришел на встречу, двоетенье,
Нагнувшись, приподнял,
Из покрывал скользнули тени,
Он, третий, кто разъял
Их узы...
Спутавшись с уздою, их покрывало вмиг
Скользнуло тенью, но иною,
И в их немой язык
Он вслушался, и заструилась
Их сумрачная речь,
И тени до конца не смели
Ему перечить... Брат -
Сестер, он без смятенья
Рукою сильной взял.

В седле качаясь, троетенье
В моем бесстрастном сновиденье
Рассеялось, как покрывало,
Растаяло, как дым...

Мираж исчез, но истуканы
Во все глаза глядят
И летописцами курганы
О троетенье
Молча говорят.

2006
Евпатория
© Олена Коробкіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні