Опубліковано: 2009.12.13
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Спасибі...


Спасибі Усевишньому за сніг,
За горлицю, що на вербі воркує.
З яких вона прилинула доріг?
Мо”, аж від нього... Шепіт мій почує,
В молитву ще не складені слова
Червоним інеєм на ґрати ляжуть,
А музі з палахкого рукава
Сріблисті перли розсипать накаже.

Спасибі, Триєдиний, за журу,
За промені розрадоньки - від мами,
За те, що залицявся вірний друг,
А недруги змаліли - цятки в рамі,
За намистиння сміху з кришталю,
За те, що згадки й мрії уціліли,
За те, що паляничку я солю... -
Шепчу.
           Мовчу...
                       А горлиця злетіла.

2009
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23436/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG