Опубліковано: 2009.12.12
Поетичний розділ: Містика, видіння

Світлана Приходько

Полосатые ветра

Полосатые ветра, полосатые,
Разгулялись по снегам, на безлюдии,
Взяли след промеж канав, не залатанных
Бесталанною зимой, безрассудною.              

Рыщут во поле, рыча, а то – по небу.
Да не кровью пахнет кость - ярым солнышком,
Что забыто невзначай,  словно шип во лбу.  
На распятье у Христа - моя  долюшка.

За ворота, не боясь, выйду за полночь,
Загадала нынче я на собачий лай.
Мне бы выдюжить напасть, злую затолочь…
Пусть набрешут первопут да веселый грай!
________________________________
Грай –  слово древне – русского происх.; вороний беспорядочный крик.
Первопут -  др.русс. первопуток

2009
© Світлана Приходько
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23428/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG