укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.12.04
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Завіт

1

Запізня осінь сіяла дощем…
Софрониха
                пливла
                           рікою
                                  марень…
Невістка Ольга, сивий син Артем
Молились і причаєно зітхали.

- Візьми, мій синку, аркуш… олівець…
А ти, Оляно, замісила б... хліба…
Уже по мене шкандибає Смерть…
Ох... зачепила в сінях... відра.
Просила я приїхати на день,
Аби завіт... синочечку... звідомить.
Лишаючи навік цей закутень,
Я прокажу свою останню волю…
Ти запиши – і виконай завіт.
Хоча тебе й зріднили з нею діти,
Покинь Оляну... Я вже бачу світ,
Де ні кохання, ні чинів – лиш дрімки…
Ти одомашнився, увірив їй життя!
Вона тобою поверта, як хоче…
Мов реверенда в ченчика – цей плащ.
Невже тепер така у місті мода?..
Щасливий, кажеш?.. По...ми...раю я...
Мій заповіт жорсткий – та остаточний.
Навіщо птахові... така сім’я?..
Покинь жону, коли склеплю я очі.
Ти ж, Тьома... красень... Ти ж не грак – орел...
Вертихвістці... під стать Климко Ярига...
Ти в двадцять літ… потрапив у сільце…
Розправ... нарешті... молодечі крила…

2

Вмовкали дзвони…
                           В комині гуло…
Пливла Софрониха в морозяний передсвіт…
І озиралось , меркнучи, єство
На сад безлистий і бугристе плесо…

2005
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні