Опубліковано: 2009.11.25
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Олександр Афонін

Ироничное

Чтоб ТАК молчать, учиться долго надо…
О! Ты в молчаньи этом хороша!
Глаза от моего отводишь взгляда
И ходишь так вальяжно, не спеша.
Движения раскованно беспечны.
Меня здесь нет. Я для тебя — никто.
И, кажется, молчанье длится вечно.
Мне остается только взять пальто
И, хлопнув дверью, выскочить из дома.
(Уж коль «грешить», то надо до конца).
За годы жизни это так знакомо.
Молчишь? Молчи! А я попью пивца
И погоняю по бильярду кием
Шаров привычный круглый силуэт…
Ах, мы молчим! Ах, вот мы-то какие!
Она молчит. А мне прощенья нет?
Да, сложный случай. Были и полегче.
Но, ты психуй, родная, не психуй,
Вернусь домой, когда наступит вечер,
И… все решит один лишь поцелуй.

2009
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23284/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG