Не зазираю в очі, що не бачать. Це - скута кригою болінь глибокість. Та ще страшніше (день потому плачу) Дивитись у байдужні зрячі очі. Ти вдень - хірург, що видаля лейкоми. Ланцети пристрасті... Я - писана Даная. Розтала крига. Вже пливуть гондоли По рукавах твого Дунаю...
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”