Золотаво-срібний дощ…
Дощ правдивий, справжній, теплий.
А мені було нестерпно…
І долоні різав хвощ.

Хвощ сухий шукав розради,
Пив вологу ран моїх.
Дощ ішов, то – чиста правда.
Йшов не всюди й не для всіх.