Дощ завмирає в траві. Ще в траві завмирає.
Ще не зотліло зело. Ще не гола земля.
Дощ у траві задихається… Ніби карає,
Ніби приймає на списи колишня рілля.

Я задихаюсь у пристрасті… Плаче кохання.
Мовчки любов споглядає – безум’я гірчить.
Як там любові дається її споглядання –
Не запитає ніхто, а вона промовчить.