Можливо, що насправді все – банально. Та я радію, як побачу Вас. Я Вас кохаю, але щоб негайно, - Ні, не летять назустріч Вам слова. Тремтить душа... Моїй душі простіше: Вона при Вас, вона не знає меж. Вона голубить Вас і пише вірші. І Ваша крила розпростерла теж... Можливо, дійсно, все, що є – банальне. І ми в розмові обминемо те... І все, що в душах трапилося з нами, Ніколи плоттю слів не обросте.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”