В гарячих обіймах я тану, як сніг.
Я тану й тону, і туманяться очі.
Моє забуття в поцілунках твоїх.
Палаюча пристрасть вишневої ночі…

Твій подих обпалює плечі мої.
В солодкім тремтінні на мить завмираю.
Я спрагу втамую коханням своїм.
Торкнемось долонями ми небокраю.

І кожна клітинка на тілі тремтить,
Неначе під струмом тебе відчуває…
Усе навкруги відлітає на мить…
В ту мить наче гине усе й оживає