укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.11.16
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Звезды а-ля постмодерн



-1-

Когда страдаешь так, что боли как бы нет,
И замирает нерв, немея под наркозом,
По юным небесам восходит древний свет
И пляшут на цветах фаворские стрекозы.

Я не хочу ни слов, ни замыслов, ни смет.
Ни гибнуть за Коран. Ни восходить по Будде.
Когда святая жизнь свой грех пошлет на смерть,
Меня ни здесь, ни там, увы, уже не будет.

На все один ответ: что завтра «Аз воздам».
Рука в руке искрит, как драная проводка.
Мой друг играет в птиц и молится садам,
Забыв, что под землей гниет бутылка водки.

Остались: лесостепь – и влажный волчий вой.
Дорога в никуда в созвездиях пробоин…
Мы знаем все подряд, ни зная ничего,
И чей-то пьяный сват блюет на поле боя.

Военнопленный – сыт и голоден – солдат.
Войны пока что нет… До Прощи – путь неблизкий.
Господь глядит на мир – И Сам Себе не рад…

И светится звезда на тонком обелиске.
                                            28-29 октября 2009 г.



-2-

На улице  – мороз. Мой брат – постмодернист.
На паре наших душ – ежовые перчатки.
Он молится на крест и бьется о карниз,
Сливая кровь дождя в стеклянную тетрадку.

А жизнь идет вперед. С букетом алых роз.
Выписывая финт длиннющими ногами.
Мы выживем едва ль. На улице – мороз.
Беспомощная боль плюется матюгами.

Чернеет белый нерв на колышке судьбы.
И страх его, как стяг, толкает и колышет…
На улице – дубарь. В троллейбусах – дубы.
Протест наш – слишком тих и оттого не слышен.

Ты слышишь?! Мы – одно! И некуда – назад.
Еще чуть-чуть – и мы свой Млечный Путь отыщем!
Мой век – постмодернист… Угасшие глаза…

И пара голых душ на звездном пепелище.
                                               30 октября 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні