Опубліковано: 2009.11.16
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Дубiнянська

***

                                       ***


     Загляделась на теплый огонь одинокой свечи,
     Не заметила даже как вспыхнул внезапно пожар.
     От закрытого дома давно потеряла ключи,
     И всеядный огонь приняла, словно дружеский дар.

     Задыхаясь в угарном дыму лицемерных речей,
     Напоследок цепляясь в запале за самую суть,
     Признаюсь, что не ведаю смысла простейших вещей
     И не знаю где чистого воздуха можно вдохнуть.

     Ветер с дымом случайно заносит в заоблачный край,
     Где стоят, словно белые яхты, вдали острова.
     Притворишься, что это и есть тот придуманный рай,
     Где в рассветных лучах серебрится земная трава…
       
     

2009
Киев
© Ольга Дубiнянська
© музика: Наталья Зяблова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23082/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG