Опубліковано: 2009.11.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ольга Брагіна

Посылка

Святая София с консервною банкой – великой немой (разветвленная сеть неподвластна уму), на паперти с черного хода с m-lle Вероникой здесь можно прощаться, как будто бы дело в Крыму. Как будто разгладит на камне кушак свой цветастый, ну лет через двести другие нам скажут “merci”, и чтец балаганный окликнет ее Иокастой и скажет: «Бесхитростной читки у Бога проси». А ты открываешь альбом – вот m-lle Вероника и надпись почти на немецком «Ich sterbe, в раю какая нужда домолчаться хотя бы до крика, верни мне курьерским консервную банку мою”.  Ты думаешь – всё преходяще и здесь без просыпу, расстроенным нервам прописан толченый миндаль, выходишь на пристань и видишь зеленую липу, и завтрак туриста плывет по наезженной вдаль.


2009
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23031/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG