Тиша задушлива, тепло у ній, як у ватній.
Сон на подушці також відкричався й затих.
Ти спроможися на шепіт – як зможеш назвати
кожну мене на ім’я, значить, зможеш піти.

Ніч буде ніжити і спокушатиме губи
тиші солодкою ватою, медом картин.
Ти спроможися на вчинок. Ти знаєш, що люди
тільки коли безіменні, то можуть іти.