Яка чудова за вікном весна. Я так давно не розмовляв із нею. Я наче прокидаюся від сна, Де жив мій біль, де ти була моєю. Вже травень розквітає за вікном. В душі моїй сніги твої розтануть І трави малахітовим сукном Шепочуть, що ці спогади останні. Твоє життя, мов кіно. Ти режисер і актриса. Підігріваєш вином Ти крижані свої риси. Я повертаю себе, В твоїй країні так зимно. Я забуваю тебе, Моя холодна царівно. Ти нищила все тепле навкруги. Перетворила на каміння квіти. Не друзі ми тепер, не вороги. Мого кохання ти зламала віти. Гадала ти, я буду все життя Чекати і себе в тобі шукати. Тепер, повір, немає вороття Я вже змирився з гіркотою втрати.
|