укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.11.07
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-681

Всё, что было не со мной, помню...

Позову-ка свою обречённость туда, где мята
лезет куда не просят и жрёт стрекоз.
Там сначала в траве расшалятся опоссумята,
а потом дубы впадут в благостный токсикоз –
и возникнет бескрайняя трасса. И будет тихо
до момента, когда нейроны пошлют сигнал
в провалившийся август до мозгового тифа,
в громадьё раздорожий, в правильный четвертьфинал.

Пусть кудлатый, но не помятый и не желтушный,
я почувствую там, как ветер умеет брить
кораблиный молдинг на месте гофр воздушных
под мою удовлетворённую песней прыть.
Впереди – борьба с врагами и эшафот,
но забудет окрас песка и родной гидроним
удивившийся ограниченный пешеход,
увидав узурпаторский блайзер на постороннем.

Ни тебе микроба, ни острия гвоздя –
только столбы в разумной для них аритмии,
армейский режим креативностью превзойдя,
мяту и звездочёта слегка притомили.
Пространство свежо, фитофлора подсинена,
флюорограмма трубит, что я – не завистник;
во рту холодок от жасмина, паслёна, льна –
ведь хозяйка растёт на обочинах и не киснет.

И, забыв, что материально, а что эфирно,
я периодами останавливаюсь на привал.
Сквозь разметку дорог пробивается лист настырный,
как пергаментный лист перфоратор не пробивал.
Возвращусь по неверному курсу и стану мять
в пробродившей душе колёсные агрегаты...
Это память.
Вслушайся и оцени: па-мять.
Золотое ничто, исходящее вверх от мяты.

2009
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні