укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.11.03
Роздрукувати твір

Валерій Сухарєв

ТРИ ПИСЬМА

1

В этой угрюмой аллейке – в тон твоему
шарфу – вечер другого цвета,чем там,
в открытом просторе над морем, чьему уму
лучшее вместилище – пустота.

Перемена цвета на свет, взора на сон;
человек становится молекулярным видением,
матовым атомом, чертежом, что нанесен
на кальку воздуха, и ни в воде, ни

в тумане не растворяется; в эти дни
голодный туман поглощает и тварь, и звезду.
И если ты слышишь шорох, это они –
звезды в тумане сосут свою высоту.

2

В круге от лампы,в овальном пятне световом,
волос – как быстрая подпись внизу листа.
Вечер глядит сочувствующим существом,
вроде кота, вроде кота.

Скопились ответы на письма – я не напишу;
конверты – стопкой выглаженного белья.
Кот подбирается лапой к карандашу,
себя, видать, веселя.

В окне, как сотая копия, тот же туман,
фантомные фонари, окна напротив...
Теперь в поднебесье не виден не то что турман, –
«боинг» не виден и ангел не виден на взлете.

3

Сколько ни смотришь листьев больной балет,
музыка и хореография, все – борея;
можно к морю сходить, там танцев нет,
водоросли в песке – колтун с себореей.

И побережье болеет, жуя волну,
вялые яхты вдали передвигая;
линии близи и дали слились в одну –
горизонта: вот линза времени, дорогая.

В догоревшей листве, как в костре случайный патрон,
выстреливает желудь, и белка взлетает
на верхние реи дерева, со всех сторон
только-то двух цветов – пегая и золотая.

2009
© Валерій Сухарєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні