Опубліковано: 2009.10.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Пашук

***

ще трохи залишилось грошей
якраз на цукерки
розкидаю їх на подвір’ї
покличу янголів
бо якось так терпко на серці
так терпко
може настав той час
про який ти казала
Ванго

може настала пора
борги віддавати?
і сум пожирає листя
дерев осінніх
а потім перекидається
на давно не побілену хату
непрошеним гостем
заходить у сіни

Боже
а що ж буде далі
якщо це лиш зачин?
янголи наче діти
злітаються на солодке
чому на їх крилах свастика?
що воно значить?
чому в моєму голосі
чорно-чорнющі нотки

чому в моєму волоссі
сиве бабине літо
ямочки на щоках
заросли журбою
янголи граються на подвір’ї
мов діти
а діти…
діти стали до бою

в руках іграшкові ножі
гвинтівки
вітер штовхає вперед їх
на амбразуру
тільки б діждатися ночі
тільки б
янголи – дезертири геть з мого двору
геть

2009
© Олена Пашук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22601/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG