Опубліковано: 2009.10.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вадим Стасюк

...

О чем жалеть? Что было, то прошло.
Чего желать? Как будет, так и будет.
Неспешно настоящее ушло,
Котомкой перетянутое, в люди.

Зачем кричать, спасая впопыхах
Скелеты рассыпающихся замков?
И спотыкаться, двигаясь впотьмах,
Строительных лесов сшибая планки?

Зачем, души божественный цветок
Предохранять от беспощадной стужи?
Когда, как в реку брошенный щенок,
Поймешь скуля – ты никому не нужен.

2009
Винница
© Вадим Стасюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22574/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG