1 Віджнивувало літо. Флер порфірний Тремтить на вітті в Корпуснім парку… Ось дочитаю звільна "Символ Віри", Під вірші простелю льняний обрус. Десятий жовтень бачу ці каштани. Цікаво, чи помітили вони, Фанаберисті, під орлом - Світлану, Що повернула фіру з чужини - Щоб син вимріював піратську шхуну, Серпневу Ялту малював у дощ, Приносив для колекцій червів, гусінь, Зіркаті ремінці, череп"я прощ... 2 Полтава дихає: то легко, то натужно - Немов астматик... і жадає змін. Ви спіть, дерева, спокій не порушу. Мене вже кличе на пригірок дзвін. Чи вам - до мене? Вірите у Осінь, Яка багрянить листя абияк. А я складаю вірші в білі стоси. А що? Зима оцінить у... п"ятак. 3 Вервечки прошаків... Крізь браму вишню Простує люд. Остуда... Горній суд. Чотири книги (поступ звільна стишу) Під купол храму – освятить – несу. ----------------------------------------------------------- - проща тут - християнська каплиця, збудована на початку шляху, де ближні прощалися з мандрівником, промовляли напуття.
|