Опубліковано: 2009.10.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Тетяна Самаріна

***

Моя девочка,
Солнце
Устало тебя любить...
И исчезли веснушки
Родились родимые пятна
Мне до боли понятно
Знать
И приятно грустить
Мне до смеха обидно жить
И жалеть неприятно...
..сти.. Стихи мои
вышли
В усталые клетки вошли
И сменили улыбки
На смайлы моих мониторов
Мне обычно стало
писать
И сложней говорить
И привычно в охапку любить
Но я очень уста-ла..
Ла-ла-ла, моя
Девочка
Выпей меня до дна
Раздели на чужие
На общие, на свои
Мне с тобой так спокойно
Ждать и без слов говорить...
Моя девочка,
Солнце
Устало тебя любить.

2009
© Тетяна Самарина
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22523/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG