Опубліковано: 2009.10.14
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Більченко

Как в сказке



Жизнь, как обычно, – отнюдь не сказка,
Но так, несмертельный укус…
А тебе плохо, ты пьешь лекарство
И никак не закончишь курс.

Мы гуляем по улочке вдоль ограды…
За нами – сплетни и сводни… Сотнями.
И ты говоришь мне: «Солнце, не надо
Трогать меня сегодня!»

Мы сидим на Пушкинской, у гастронома,
Жуем пирожки и слушаем птиц, и
Какая разница, что нет дома,
И некуда возвратиться?

Желтые листья летят транзитом
В хмельную горькую медь…
Хоть бы и мне уже заразиться,
Что ли,  и умереть!

Чтобы не было подлого промежутка
Чтоб, как водится, «в один день»…
К лопаткам прилипла жизнь-проститутка, –
И отшатнулась тень.

В раю, у Престола, что грек, что жид –
Держат одну свечу…

А я не хочу тебя пережить,
Солнышко,
Не хочу!
                                         14 октября 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22503/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG