Вимітає ранок сутінки з оселі,
Сонечко фарбує в жовте перше листя.
Осенево - юні дні, іще веселі,
Зранечку крокують напівсонним містом.
І нехай тумани, перші ще, хвилясті,
Розмивають ніжно вересневі далі,
Нас іще не зрадять ні любов, ні щастя,
Ми жили, живемо й будем жити далі!