Опубліковано: 2006.12.18
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олександр Басаргiн

* * *   

В. Кривенко

Запутавшись в словесной паутине,
не зная выхода из пыльных корпусов,
мы тянем песнь о гордом Лоэнгрине,
стекая воском у мадам Тюссо.
В нас город спит пустым, ненужным грузом –
на сердце шрамы от его когтей.
Пьянящим голосом поет весну Карузо,
и песня соловьится в темноте.
А мы идем к окраинам убогим
по острию инетовских ножей.
Не голос улиц – пыльные дороги,
не яркий свет – туманный взгляд бомжей.
И тишина, она все звонче, звонче,
мурлычет за спиной, плетется по пятам,
под утро так легка, грузнее ближе к ночи –
срывает счетчик сорванным летам.
Но музыка летит, ложится на ресницы,
рипит, как рэп, глубится, будто джаз,
как шерсть груба, а то – нежнее ситца,
живет всегда, но так важна сейчас.

2006
© Олександр Басаргiн
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2221/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG