укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 42044, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.09.19
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

В ту сторону

Муха жужжит на стекле, послушай, Феллини,
В эту форточку трем подряд не пролезть старухам.
Дни наши так скучны, мы сочны, как дыни,
А ты говоришь – блаженны, кто кроток духом.

Вот эта девочка в платьице сером цветник поливает, млея.
Сверху большой ледник или аэроплан бесшовный.
Думает: «Я – в беспридаточном Саломея,
У меня изо рта растет незабудка, а за окном Коломна».

Эта старуха – в авоське голову, милый-милый,
Кто поцелует тебя, если рот мой забит землею.
Девочка-девочка, как твоё имя? (Статистика за могилой).
Можете спрашивать – я всё равно его не открою.

Вот вторая старуха за ней несет опахало,
Мальчик в матросской шапочке спит и читает Тракля.
Где мы теперь? Вот здесь нас довольно мало,
И на ветру развевается стройно пакля.

Она говорит: «Целуй его в губы  - он воскреснет в минуту,
Будет, как прежде, пить кефир, курить у дверей маршрутки».
Это другой прибой – возвращение в плоть-каюту,
Морская болезнь, променад на палубе, соль без шутки.

Третья старуха ведет болонку – ты воплотишься ею,
А он будет птицей – павлином, зябликом (ворон хуже).
Я смотрю на тебя, в себя заглянуть не смею,
Я пою тебе песнь о чужой любви в этом ржавом душе.

Жизнь, проходящая мимо, имеет вид пластилина –
Иногда пронесется, как снежный ком, иногда прирастет к суставу.
Кто же будет любить тебя, если плоть наша здесь едина,
Но на несколько сот отличается по составу.










2009
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні