Стихає теракотовий пожар… Із попелу ростуть небесні крила. Пустеля Гобі – я. А ти – Байкал. Аргунь між нами - плине повносило. Здійму пісок, ним обів’ю Тянь-Шань, Перемайну над велетом Говерли І упаду в розпуці в Мічіган. Три каравани жорна хвиль зітерли... Нарешті рветься гостра шлея снів, Між нами - хижі прайди, тихі яйли... Всотає приск одна з космічних дір. Тече півсвітло... Перегата. Сяйво.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”