укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44604, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.09.17
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Этот город

Памяти Геннадия Черкашина

Этот город называем мы своим,
И на этом третий век уже стоим.
И куда б судьба не разбросала нас,
Возвращаемся в свой город всякий раз.
Этот город нам дороже всех столиц,
Сколько в городе для нас знакомых лиц.
Нам в любви признаться не хватает слов,
И главнее мы не знаем городов.

Припев:
Когда-нибудь, когда-нибудь,
Мы свой земной закончим путь.
Но вспомним, завершая круг,
Что  этот город был у нас с тобой, мой друг.
И никогда, и никогда,
Нас не сгибали ни горе, ни беда.
Куда б  пути нас ни вели,
Мы защищали этот город, как могли.

В мире нет того, кто не слыхал о нём.
Для гостей наш город, как родимый дом.
Не забыть его тому, кто побывал,
Очень метко кто-то город наш назвал.
Мы названью соответствовать должны,
Ведь наш город часть великой той страны.
Пусть страна теперь для нас и далека,
Не грустим об этом, далека пока.

Припев:

Пусть сегодня власть купается во лжи,
Всё равно им город не принадлежит.
Всё проходит и они покинут нас.
Расставаясь, им не скажем: В добрый час!
Знаем, время это смутное пройдёт.
Живы мы и, значит, город наш живёт.
Об одном мечтаем, об одном поём,
Власть свою увидеть в городе своём.

Припев:
Когда-нибудь, когда-нибудь,
Мы свой земной закончим путь.
Но вспомним, завершая круг
Что  этот город был у нас с тобой, мой друг.
И никогда, и никогда,
Нас не сгибали ни горе, ни беда.
Куда б нас власти ни вели,
Мы защищали этот город, как могли.

16.09.09.


2009
г.Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні