Опубліковано: 2009.09.10
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Євгенія Більченко

Василиянка

Моей маме



Ни музыки, ни музы, ни тоски:
Такая темень, что слепит зрачки.
А из глубин, неведомо каких,
Лазурной тенью светят васильки.
И я лечу на синий полусвет,
Как черный ворон – на бесплатный сыр…
Святой Василий, как большой секрет,
Мне доверяет васильковый мир.
                                                      29 августа 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22007/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG