Опубліковано: 2009.09.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Свічуся...




Не йду, немов Ду Фу, поміж сулиці,
Не грюкаю у брами багачів,
Не ріжу опахала вірша крицею,
Не позичаю в горобця "чів-чів"...

Душа у спеку марить водоспадом,
Немов монах-даоc - увись, уплав...
Добро вік офірую, не жебрачу.
Я вчуся лету не в метелика – в орла.

Вчусь величі в Лі Бо. Задля розвою
Вживав поет настоянку зірок.
Свічуся... Не воджуся із юрмою.
А "кістку гордості" ношу, немов брелок.


----------------------------------

Можливо, Лі Бо загинув, коли із човна
намагався зловити місяць.

2004
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21950/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG