Опубліковано: 2009.08.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Богдан Кубо

Oct. 1st, 2008

Утром проснешься,
глаза откроешь,
глянешь на серое небо свинцовое,
зубы почистишь,
сплюнешь в сторону,
днями, как плиткой жизнь облицована.

Вытянешь руки,
хрустнут суставы,
как бы зарядку в себе замышляя,
пачку откроешь,
с ярко оранжевым,
в чашку нальешь, молока себе к чаю.

Капает с крыши вода бесконечно,
в угол заброшены легкие вещи,
в парке, в лесу,
в машине конечно,
мокрое небо берет меня в клещи.

Мокро в подъезде,
и на асфальте.
Вода на крышах домов и на улице,
В сердце влага не скоро появится,
молча иду,
отражаюсь в лужицах...

Мокнут глаза,
я пытаюсь щуриться.
Тактом, стучат под мелодию пальцы.
Двое, в подъезде о стены трутся.
Надо же людям и в дождь целоваться...

2009
© Богдан Кубо
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21858/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG