Опубліковано: 2009.08.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Сергій Осока

***

Не дізнаються більше ті люди німі.
Тільки прийдуть по мене й знесуть чемодани,
Прочитавши про мене в суперницьких планах
За два дні до початку зими.

І зомліють вони і поїдуть на звук:
Від росистих бузків до межі часоплину.
Їм зупиниться кров і зупиниться слина.
Й бурштином потече на траву.

Я залишуся сам, тільки роси і стерні,
Як продовження смерті на всіх сторінках.
Я вертатиму так як вертає ріка
У знайомі місця і ніколи не верне.

2006
© Сергій Осока
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21771/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG