зупинить дощ
мене на півдорозі
до міста
переповненого листям
осінній ангел
скаже не при Бозі
що в небі
до весни немає місця
ненависні вітри
порвуть молитву
птахи склюють
її останні крихти
впадуть зірки
від голосного крику
дерев
котрі
до вирію
не встигли
втечу від себе
по слідах лелеки
знімати вроки
горе- листопаду
дорога
перехреститься далеко
бо осінь
постаріла біля саду