Опубліковано: 2009.08.19
Поетичний розділ: Містика, видіння

Тетяна Бондар

Відьма

на озері чорти ще хлебчуть води
притислось небо до землі поближче
і вирвати б їм місяць з корневищем
та треті півні не давали згоди

додолу осипаються цілунки
того, кого примовила віщунка
впускаючи назад у комин дим
виходять зорі небом вже чужим

варила в ступі полини давнішні
нечистий дивував на кожне свято
ревнива ніч казала що багато
носив від неї нишком зорі ніжні

коли гадала то скидала душу
тримала ув очах сльозу байдужу
а погляд подавала на тій таці
яку внесли сюди якісь вигнанці

увечері лелек додому гнала
переростком дражнила грибний дощ
дерева відпускала ніби вздовж
галявини врочили чимало

зірки світили б у вікно невістки
проте бояться, чи вернуться звідси
пожити там якраз не захотіли
зливалась ніч із кольором їх шкіри

біжить у даль запилена дорога
підперто двері вкраденим туманом
холодні стіни не назвеш приданим
проста молитва зараз надто довга


2009
© Тетяна Бондар
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21744/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG