Опубліковано: 2009.08.14
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олена Лазарєва

Холодно...

Холодно. Солоно на губах,
А на душе – горячо и горько
Мне бы покаяться – мол, слаба…
Катится камешком да под горку

Доля моя – только знай, держись.    
Под ноги стелет сухие травы…
Сколько на смерть говорила «жизнь» –
И помогало ведь, Боже правый!

Сколько молила: не отведи
Жгучую боль – только б счастье было…
Камешек острый в моей груди
В сердце впивается: не забыла?..

Как же забыть, если голос твой
В шорохе каждом и в стоне ветра?
Холодно. Пусто. Хоть волком вой…
Гаснет надежда. Спасает вера…

Где же ты, где же? – кричу в слезах,
Тягостно пение птицы пленной.
Тонкая, гибкая, как лоза,
К небу тянусь, преклонив колена.

Не прокляну одинокий путь,
Даже от слёзной мольбы немея.  
Мальчик мой солнечный, просто будь…
Рядом со мной –  и просить не смею.

Спелая вишня тебе «Сорви…»  
Шепчет, в ладони сама даётся.
…Глупая девочка, не реви.
Были бы крылья – ловец найдётся…

2009
© Олена Лазарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21641/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG