укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.08.14
Роздрукувати твір

Олена Лазарєва

Венчальный диптих

I
Это было до нашей эры:  
Даже небо казалось серым,
Едкий запах грозы и серы,
Одиночество – как петля…
То не тела – души усталость:
От нее лишь мольба осталась.
Только намертво присосалась
Затаённая горечь-тля…  

Я просила в своих молитвах
О спасении – дай хоть битву!..  
Словно лезвие – сердце бритвы –
По глазам пустота и тьма.
Я уже не ждала ответа,
Но холодным порывом ветра
Ты ворвался, лавиной света
Озаряя вокруг дома.

И соседи ломились в двери,
Разъяренные, словно звери,
С пьяных глаз ни на грош не веря,
Что горит лишь моя душа.
А вот был бы сосед поэтом,
Я бы, глупому, по секрету
Рассказала, что счастье – это
Просто рядом с тобой дышать…

II
Мягче, солнечный, мягче… Сдержи свой порыв –
Стать единою плотью успеем…
Если в сердце любовь, словно атомный взрыв –  
Чтоб не стала с годами слабее,

Торопиться нельзя. Дорожить научись
Каждым мигом, отпущенным свыше.
Ты сберёг этот взгляд, что так светел и чист –    
И огонь сокрушающий вышел.  

Только свет и тепло… Только нежность и боль…
Оголённые нервы минуя,
К обнажённой душе прикоснуться позволь –
Я ведь страсть усмирила шальную,

Я не сделаю больно… Уже не унять
Сокровенную жажду согреться…
Поцелуи твои проникают в меня
И доходят до самого сердца…

Только пульс. И дыхание. И тишина…
Так во мне умирает невеста…
Завтра рядом с тобою проснётся жена…
Я рыдаю. От счастья. Мы – вместе…

2009
© Олена Лазарєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні