Євген ЖурерОператориСудьба, що різні у нас оператори, Й ні в кого нема грошей аби поповнити Рахунки. Хоча уже якось однаково. І ми всі дорослі аби заплакати. Настирні у банкоматів вогники Збирають до купи нічних метеликів, А нас відлякують електричністю Міжлюдських стосунків, що невеселими Дротами і радіохвилями мелені На коди цифр. Із драматичністю Розкажуть як номер двадцятизнаковий Тримав стосунки із іншим номером. Комп’ютер довго іще оплакував, Назвавши нас цифровими браками: Любов прописано іншим кольором. І телефонні розмови скінчено. Назавжди викинуто із пам’яті Адреси, мейли, контакти, дівчину З її стражданнями і протиріччями. У ICQ її статус : «зайнята!» Поштові скрині всі запечатані, До списків спаму е-мейли додано. Забуто ніки й паролі. Чатами Шукаємо когось кращого. Сватано Нас людям з більш цікавими кодами. «На вихід!» - Кличуть рахунки банківські. Життя – обірвалося нагло знаками. Екрани кажуть: немає радості Від клацань мишкою - тільки капості. І ми прозорими цифрами плакали. Та розпорошились Інтернетами, Попроростали сумними блогами Про нас не пише ніхто сонетами. Ось… електронними кулеметами Розстріляно іще двох закоханих.
|
2009 8.08.09 © Євген Журер |