Такий нехитрий заробіток— Комусь—медяник, нам—скоринка. Немов горіх дозріло літо, Зелено котиться по ринку До ніг набридливих туристів. Їм все до ніг: і світ, і гроші, І навіть дощове намисто У сувенірний вклалось кошик. Тримайся, братику, ця злива Не омине нас, ніби чаша. Життя—не ягідна полива, А спалена солдатська каша. Та злими бути ми не вмієм, За нами пращури і совість. Якщо у тебе вогкі вії— Повір, це прикра випадковість.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”