Ну як би так сказати нелукаво,
Відверто-щиро-чесно-від-душі,
Не вводячи нікого у неславу, –
Навіщо люди шкрябають вірші?
І я шкребу. Деру папір безбожно –
Натхнення!.. А таланту крихта є?
Либонь, і без Пегаса якось можна:
Затюкали – утерсь – і за своє...
Писати манія – хвороба вже й не віку –
Епохи цілої! – вчепилася, мов рак!
Пече й свербить долоня права чоловіку –
Це вірний знак: не втриматись ніяк!
І ми грамузляєм лексеми-фрази-тексти:
До форми зміст, і форму – до зміста –
І домодерні, й постмодерні (next-и!),
Забувши геть, що геній – простота.
Що лиш один, мабуть, з кількох мільйонів
Народиться – воістину піїт! –
Із серцем чистим в Бога на долоні –
І не шукатиме, чим здивувати світ.