Опубліковано: 2009.08.02
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Тетяна Селіванчик

ПРОЩАНИЕ С МОРЕМ

     
 
Едва ль следы  мои  хранит  песок...
Я помню моря  смешанные краски,
Шум  сосен  и
                          прибой у самых ног,
Прощанья  миг,
                          несправедливо  краткий.
Спасибо, море!
                               Через сотни вёрст
Я вглядываться  буду  молчаливо
Зрачком одной из тысяч
                                      дальних звёзд
В шторма твои,
                          приливы
                                           и отливы...

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21434/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG