укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.07.31
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

На той войне

О той войне и пелось, и писалось,
Хоть ту войну войной боялись звать,
Не учат войны нас, как оказалось,
Раз искалеченных все не редеет рать.
Мы в той войне со школьного порога,
И повзрослели мы на той войне,
И ждали мы победного итога
В соседней, но чужой для нас стране.

Кто прививал нам с детства чувство долга,
Где кредитор тот, что ссужал тогда?
Никто не думал, что война надолго,
И счет тогда не велся на года.
Мы жили там, не выходя из боя,
Сумев обжиться меж враждебных гор.
Мы без войны давно живем с тобою,
Но та война нам сниться до сих пор.

И с той войною совесть вдруг проснулась
У тех, кто не был вовсе на войне.
Моей страны война та не коснулась,
Но всех коснулась та война в стране.
Не важно, далеко враг или близко,
Не важно, кто о помощи спросил,
У той войны не русская прописка,
Но русская прописка у могил.

Нас старики с собой не ставят вровень,
Война другая, мол, у нас и времена,
Но разве изменяется цвет крови
От времени, когда была война?
И пусть по их стопам мы не ходили,
Кто в той стране был вправе выбрать путь?
Но разве мы их славу посрамили?
И в чем страна нас может упрекнуть?

Пусть время потихоньку память глушит,
И чередою мирные дела,
Но та война, что обожгла нам души,
Дай Бог, чтобы последнею была.

2005
г.Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні