Опубліковано: 2009.07.17
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Літо



Я – деміург, та долі не зміню,
Не поверну бабусиних горіхів.
Борвій украв світлини в стилі ню...
Ледь жевріє в душі каганчик втіхи.

Йду згідно з алгоритмом: крок вперед,
Назад сім кроків...
                             І бере за лікоть
Німотний дідо...
                        Пралісом веде
В моє смарагдове найперше літо.

2007
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21196/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG