Опубліковано: 2009.07.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Поляков

Сказка о злых птицах

Прилетели злые птицы,
Сели стаей за рекой...
Что ж, душа, тебе не спится
В этой сказке ледяной?

Прилетели злые птицы,
Птицы холода и тьмы -
Человеческие лица
В быстрых сумерках зимы.

Это сказка, но не чудо.
Эти птицы - ночи дым...
Спи, душа!
Себя покуда
В лапы им не отдадим.

Лапы их - деревьев ветки.
Крылья - дальние луга.
Взгляды их, как стрелы метки, -
Нет пощады для врага.

Это сон, земные тени.
Стоит ли бояться их?
Спи, душа!
Родные стены
Не оставят нас одних.

Долго ль сказке этой длиться? –
Есть дела и поважней…
Улетит за птицей птица,
А без них ещё страшней.


2009
© Андрій Поляков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21143/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG